Умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами

В Первомайській гімназії № 5 Первомайської міської ради Миколаївської області створені сприятливі умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами, забезпечено їх безперешкодним доступом до всіх приміщень школи:

- облаштовано пандус на одному із входів до приміщення;

- у закладі наявні 2 туалети для дітей з особливими потребами, облаштовані з дотриманням всіх технічних і санітарних норм;

- освітнє середовище шкільних коридорів сприятливе для пересування дітей з особливими потребами (широка площа, наявні лавки для перепочинку, освітлення тощо);

- у школі є ресурсна кімната;

- харчоблок розміщений на І поверсі.

Крім того,

- заклад співпрацює з Інклюзивно-ресурсним центром Первомайської міської ради Миколаївської області (адреса: вул. Театральна, 26, на базі гімназії), де можуть отримати консультації педагогічні працівники з питань роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, батьки та учні;

- є можливість отримати додаткові освітні послуги - індивідуальні корекційно-розвиткові заняття практичного психолога, логопеда (при ІРЦ);

- для дитини з інклюзивною формою навчання адаптовано навчальні програми та плани, створено позитивний клімат шкільного середовища;

- усі основні приміщення закладу мають природне освітлення;

- встановлене освітлення на входах на випадок руху учнів у темний час доби;

- розташування меблів у кабінетах здійснене з урахуванням ростових розмірів, кольорів, відповідно до санітарних вимог.

- у закладі дотримується тепловий режим, забезпечується регулярність вологого прибирання, використання всіх видів провітрювання.

- Шкільна та пришкільна території утримується в належному стані.

Інклюзивне навчання

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ТИХ,

ХТО ПОРЯД З ОСОБЛИВИМИ ДІТЬМИ

Рекомендації для батьків

Ø Приділяйте велику увагу повсякденному спілкуванню з дитиною.

Ø Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять вас.

Ø Стежте за власним мовленням.

Ø Намагайтесь говорити спокійно, доброзичливо.

Ø Не зловживайте словами «повинен»,«треба».

Ø Говоріть дітям «дякую», «вибач».

Ø Давайте можливість дитині не тільки слухати, а й думати, висловлювати власні судження, брати активну участь у спілкуванні.

Ø За допомогою спеціальних рекомендацій, порад та інструкцій дефектолога, соціального педагога, лікаря чи реабілітолога поступово і цілеспрямовано:

· навчати дитину альтернативних способів спілкування;

· навчати основних правил поведінки;

· прищеплювати навички самообслуговування;

· формувати вміння, що допоможуть подолати стреси;

· виявляти та розвивати творчі здібності;

· розвивати зорове, слухове, тактильне сприйняття.

Ø Ненав’язливо поправляйте дитину, яка неправильно промовила слово чи побудувала фразу.

Ø Формуйте в дітей навички ввічливого спілкування: вміння вислуховувати співрозмовника, з повагою ставитися до його думки.

Ø Не обмежуйте дитину у спілкування з ровесниками.

Ø Не відмовляйтесь від зустрічі з друзями, запрошуйте їх в гості.

Ø Частіше користуйтесь порадами педагогів та психологів. Кожне певне захворювання дитини з особливими потребами потребує специфічного догляду, а також спеціальних знань та умінь.

Ø Спілкуйтесь з родинами, де є діти-інваліди. Передавайте свій досвід та переймайте чужий. Це важливо не лише для вас, але й для дитини, якій ви можете зробити послугу на все життя, знайшовши для неї друзів або (що дуже часто буває) супутника життя.

Рекомендації для педагогів

1. Коли ви помітили, що у вашому класі є учень, який має схожі труднощі, проконсультуйтеся з учителями, котрі навчали дитину в попередні роки.

2. Зверніться до психолога та логопеда, поговоріть з батьками. Виконуйте усі настанови рекомендації фахівців.

3. Від складу команди, яку ви організуєте, залежатиме правильність визначення діагнозу, стратегії корекційної допомоги та вибір необхідних засобів для успішного навчання дитини у вашому класі.

4. Запитуйте в учня про труднощі, які він/вона відчуває під час сприйняття, обробки, застосувань інформації (нового матеріалу). З'ясуйте, яку інформацію учень не сприймає.

5. Запропонуйте інший спосіб (якщо учень не може читати, поясніть усно, якщо не сприймає на слух, подайте у письмовому вигляді).

6. Виконуйте всі рекомендації логопеда, інших фахівців, батьків щодо спеціальних вправ та адаптації матеріалу для конкретного учня.

7. Дізнайтеся про можливості використання спеціальних комп'ютерних програм (наприклад перетворення друкованого тексту в аудіовідтворення), інших технічних засобів, залежно від особливостей навчання конкретного учня.

8. Намагайтеся створити в класі атмосферу взаємної доброзичливості і взаємодопомоги, тільки при цьому кожна дитина зможе відчувати себе серед однолітків спокійним і впевненим у собі.

9. Прагніть до залучення кожної дитини в класі до загальних справ, участь яких сприяє виникненню загальних проблем і переживань, і в кінцевому підсумку – більшого об'єднанню дітей у класі.

10. Використовуйте в роботі з дітьми колективні ігри, що розвивають мислення, творчу активність, а так само діяльнісний підхід, роботу в парах, групах.

11. Проводьте бесіди на тему «етикет», «як правильно спілкуватися».

ЛИШЕ РАЗОМ МИ ДОСЯГНЕМО БАЖАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ!

Особова тривожність дитини. Корекційна програма "Це я"

До програми ввійшли три цикли гри, спрямовані на зниження рівня тривожності в дітей. Для підвищення ефективності психокорекційного процесу бажано дотримуватись послідовності таких циклів.

«З метою корекційної роботи з питань зниження тривожності серед учнів 5-х класів ми розробили програму роботи з тривожними дітьми, яка отримала назву "Це я"» - пише в листі до редакції Інна Валеріївна Мартинюк, методист Малинського міського методичного кабінету, що на Житомирщині.

Перший цикл - «Це я» включає в себе ігри, основна мета яких - зниження рівня тривожності, підвищення активності, самооцінки дітей. Даний цикл складається із чотирьох занять.

Другий цикл - «Це я і мої друзі» включає в себе ігри на зниження тривожності у процесі міжособистісних взаємодій через оволодіння способами встановлення відносин з іншими дітьми. Даний цикл складається із трьох занять.

Третій етап - «Це я і мої почуття» містить ігри, основна мета яких - допомогти дитині розрізняти та визначати особисті почуття, переживання й розвивати емоційне самовизначення. Даний цикл складається із трьох занять.

Кожне заняття включає в себе дві гри. Однак кількість ігор і кількість їх повторів може змінюватись у залежності від бажань дитини, її індивідуальних можливостей і тривалості заняття. Загальна тривалість заняття не повинна перевищувати 40 хвилин.

Перший цикл розрахований на індивідуальну роботу з дитиною для підвищення психокорекційного ефекту й досягнення цілей, які поставлені в цьому циклі.

Другий цикл вимагає включення дитини у групу однолітків. Бажано, щоби для групової роботи психолог підібрав дітей, з якими тривожна дитина не знаходиться в конфліктних стосунках. Пізніше можна повторити ігри даного циклу із включенням усіх дітей класу, в якому вчиться дитина.

На заняттях третього циклу може бути використана як індивідуальна, так і групова форма організації занять. Вибір форми може бути обговорений як бажанням й особливостями дитини, так і можливостями самого психолога.

Для проведення занять необхідне окреме приміщення, бажано - розміщене подалі від музичного та спортивного залів або інших джерел підвищеного шуму.

При груповій роботі можливе проведення занять на вулиці за умови присутності необхідного матеріалу дляорганізації корекційних ігор. Тут, як і при проведенні попередньої програми, психолог повинен виключати втручання інших дітей або дорослих у процес ігрової терапії.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРОГРАМИ

Тривалість усіх занять не повинна перевищувати 30 хвилин.

Перший цикл «Це - я»

Заняття 1. «Я є, я буду»

Дитині пропонується розповісти, яка вона зараз: про зовнішність, почуття, якості, поведінку. За бажанням дитина може використовувати для розповіді свої малюнки, предмети в кімнаті, ілюстрації у книгах, іграшки та інші допоміжні матеріали. Психолог може використовувати аудіо- або відеозапис розповіді. Потім дитині пропонується розповісти, якою вона хоче стати: також про зовнішність, поведінку, почуття, якості. Тут також можуть використовуватись допоміжні засоби для складання розповіді. Бажано, щоби психолог і на цьому етапі використовував аудіо- або відеозапис. Після цього дитині пропонується прослухати (передивитись) дві розповіді та порівняти їх. Якщо присутні відмінності, то дитині самій дається можливість придумати, що треба зробити, щоби стати такою, якою вона хоче бути.

«Це моє ім'я»

Дитині пропонується пошукати в кімнаті такий предмет, якому вона могла би дати своє ім'я. Після того як дитина зробить вибір, їй пропонується описати цей предмет, відмічаючи всі його позитивні та негативні сторони. Психолог допомагає дитині з описом, а потім запитує, чи підходить це під опис самої дитини.

Дана гра дозволяє дитині з допомогою переносу розкрити свої слабкі та сильні сторони.

Заняття 2. «Це я - такий...»

Дитині пропонується кілька картинок. Вона повинна подивитьсь на кожну й вирішити, яку хорошу якість тут зображено, і сказати: «Це я - такий ...» («Це я - такий сильний» і т. д.). Бажано мати два набори - один для хлопчиків, другий - для дівчаток.

Якщо дитині важко виділити якості, зображені на картинці, психолог може спитати, що тут намальовано, й підвести її до назви потрібної якості особистості. Якщо дитина просто починає швидко перебирати картинки та показувати пальцем, кажучи: «Це я, це я, це я», - психолог повинен зупинити її та спитати: «Ти який (яка)?»

«Красиве ім'я»

Гра допомагає підвищити в дитини рівень самосприймання.

Психолог пропонує дитині написати своє ім'я на аркуші паперу яскравим фломастером. При цьому дитина обов'язково чітко читає написане й обводить пальцем. Потім дитині пропонується намалювати, прикрасити своє ім'я так, щоб вийшло яскраво й гарно.

Як варіант цієї гри для розмальовування можна використовувати контур фігури хлопчика чи дівчинки.

Заняття 3. «Дзеркало»

Психолог і дитина стають один проти одного, і дитина починає повільно виконувати різноманітні рухи, а психолог їх повторює. Потім вони міняються ролями. При цьому спочатку психологу треба виконувати помітні, великі рухи (кивати головою, піднімати руки), а потім - усе дрібніші. Якщо у другому випадку дитині ніяк не вдається помітити зміни, тоді психолог може підказати, на яку частину тіла треба звернути увагу.

«Жив-був один хлопчик ...»

Гра допомагає дитині навчитись розповідати просебе не соромлячись, відмічаючи свої позитивні та негативні якості. Психолог починає розповідати казку про хлопчика (дівчинку), якого звати так само, як і дитину, і який одягнений так само, як ця дитина. Потім дорослий пропонує дитині допомогти їй продовжити казку. Іноді він може спрямовувати розповідь дитини, вставляти різні проблемні ситуації.

Цю гру можна використовувати протягом декількох хвилин на кожному наступному занятті. Тоді дитині пропонується пригадати й коротко переказати, що сталося з хлопчиком раніше, а потім продовжити складання казки.

Заняття 4. «Гра в ситуації»

Гра спрямована на моделювання поведінки дитини в конкретних ситуаціях. Ця гра є варіантом попередньої гри. Тут дитині також пропонується знайти вихід із проблемної ситуації, яку ставить перед нею психолог. Різниця в тому, що дитині пропонуються конкретні випадки з її життя. Психолог може запропонувати дитині зобразити, як би вона вчинила та як можна було би вчинити. Можна використовувати відеозапис поведінки дитини.

Така тактика моделювання може використовуватись у будь-яких ситуаціях, де в дитини з'являється підвищений рівень тривожності. Але треба пам'ятати, що не можна наводити як приклад відеозапис інших дітей класу, де вчиться дитина.

«Дзеркало»

Виконується так, як і на 3-му занятті.

Другий цикл - «Це я і мої друзі»

Заняття 5. «Знайди свою половинку»

Для проведення цієї гри психолог повинен підготувати кілька карток, розрізаних на дві половинки. З метою ускладнення гри можна використовувати нерівні лінії розрізу.

Психолог перемішує половинки та роздає їх дітям. Потім за його сигналом кожна дитина повинна знайти відповідну половинку. Тут треба пам'ятати, що в роботу з тривожними дітьми не можна включати ефект змагання, тому наприкінці гри можна похвалити дітей за виконання завдання взагалі, а не за швидкість.

Після заняття можна поговорити з дітьми про те, хто як знайшов свою половинку і які ще є способи.

«Клеєний дощик»

Дітям пропонують стати один за одним і покласти руку на плече того, хто стоїть попереду. Психолог каже, що пройшов «клеєний» дощик, діти приклеїлись, їм не можна розклеїтись. Після чого він дає команду, і всі діти починають рухатись. За умови засвоєння дітьми способу руху можна ускладнювати гру.

Психолог може використовувати ігрову ситуацію, пропонуючи дітям для виконання не просто завдання, а зв'язну розповідь.

Заняття 6. «Шукаємо скарб»

Дітям пропонується стати в ряд за певною ознакою. Наприклад, за довжиною одягу, починаючи з найдовшого (найкоротшого); за кольором очей, починаючи з найсвітліших, і т. д.

Потім треба розділитись на команди за ознаками. Їм дається завдання знайти за допомогою карти-плану «скарб», який сховали в кімнаті.

Особливості використання цієї гри з тривожними дітьми полягають у тому, що краще давати завдання знайти «скарб» окремо кожній команді. Причому момент змагання включати не можна, якщо діти поспішають і хвилюються, психолог повинен одразу їх зупинити та пояснити, що головне у грі - це знайти «скарб», а не швидко його знайти.

«Вимкнений звук»

Для цієї гри можна використовувати великий макет телевізора з отвором замість екрану. Психолог по черзі пропонує дітям сісти на стілець «у телевізор». Потім просить дитину розповісти будь-яку історію, наприклад, про те, як вона йшла сьогодні у школу.

Через кілька хвилин психолог дає команду, за якою дитина замовкає. Дорослий каже дітям: «У нашого телевізора вимкнувся звук. Давайте спробуємо зрозуміти, про що нам розповідає (ім'я дитини) без слів». Діти «озвучують» розповідь дитини. Якщо оповідача зрозуміли неправильно, треба повторити ще раз. Потім можна замінити оповідача.

Гру можна використовувати на кількох заняттях за бажанням дітей.

Заняття 7. «Подарунок»

Усі діти сидять у колі. Психолог пропонує кожному подарувати сусіду подарунок, але не справжній.

Для цього дитині треба руками зобразити, що вона дарує, показати щось приємне й піднести подарунок. Після гри можна спитати в дітей, що їм подарували, і співставити, наскільки вірно вони все зрозуміли.

Як варіант гри можна використовувати в якості опису подарунка не конкретну назву предмета, а назву його властивостей, наприклад: «Мені подарували щось велике та м'яке».

«Долоньки»

Дітям пропонуються папір і фломастер. Треба покласти свою долоньку на аркуш паперу, розсунути пальці й акуратно обвести її контур. Потім психолог просить на контурі кожного пальця написати щось хороше про себе. Після цього ведучий збирає «долоньки», читає їх групі, а діти вгадують, де чия «долонька».

Третій цикл - «Це я і мої почуття»

Заняття 8. «Почуття тварин»

Для проведення гри необхідний набір картинок із зображенням відомих тварин. Психолог розкладає по черзі перед дитиною картинки та просить назвати основні якості тварини: наприклад, зайчик - страх, боязливість, лев - сміливість, лисиця - хитрість.

Потім психолог пропонує роздивитьсь ту чи іншу ситуацію і просить дитину описати свої почуття та стани з допомогою картинок. Якщо дитині важко це зробити, психолог може прийти на допомогу. Наприклад: «Ти розбив вазу? Ти себе почував як хто? Вибери картинку з таким «тваринним почуттям», яке схоже на твоє».

Далі можна обговорити варіанти поведінки, пропонуючи дитині розповісти, як би себе повели інші звірі в цій ситуації.

При проведенні гри бажано уникати оцінок поведінки дитини, оскільки основна мета - навчання дитини більш точно розуміти свої почуття для моделювання поведінки.

«Стрілялочки»

Дитині пропонується розповісти про те, що вона зараз відчуває, який у неї настрій. Потім психолог пропонує сісти зручніше, заплющити очі й уявити, що в неї в голові вузенький коридорчик, який закінчується дверцятами. Ці дверцята закриті, але якщо дитина захоче, то завжди зможе їх відкрити, із силою «вистрелити» в небо (у стелю) свої почуття, наприклад, гнів, образу, злість, а потім знову закрити дверцята.

Якщо під час заняття в дитини хороший настрій, то можна запропонувати їй «стріляти» хорошими почуттями.

Заняття 9. «Подарунок»

Виконується так само, як на занятті сьомому другого циклу.

«Ліплення»

Гра проводиться перед великим дзеркалом, установленим на підставку й закріпленим на стіні. За допомогою цієї гри дитина вчиться розрізняти почуття за виразом обличчя, за допомогою міміки.

У першій частині гри психолог пропонує дитині зобразити, яке в неї обличчя, коли вона сердиться, боїться, радіє тощо. Якщо дитині складно це зробити, то психолог позує зразок, який дитина повинна скопіювати. Після закріплення за кожною маскою певного почуття можна перейти до другої частини гри.

Дитина сідає перед дзеркалом, психолог руками «ліпить» на обличчі дитини мімічну маску. Дитина повинна вгадати, яке почуття зобразив психолог на її обличчі. Потім можна помінятись ролями.

Наприкінці заняття психолог каже дитині про те, що коли їй погано, вона може сама руками розтягнути посмішку й подивитись на себе у дзеркало. Тоді настрій обов'язково покращиться.

Заняття 10. «Чарівний мішок»

Перед проведенням гри дитину просять розповісти, який у неї настрій, що вона відчуває. Потім психолог показує дитині мішок і каже, що він чарівний і що в нього можна покласти свої непотрібні почуття: гнів, образу, злість тощо. Дитина повинна імітувати рухи складання. Потім психолог зав'язує мішок, передає дитині та пропонує викинути його у сміття.

«Ліплення». Виконується так, як і на 9-му занятті.

При складанні програми корекції тривожної поведінки в дітей ми намагались використовувати найбільш відомі й ефективні ігри. У цілому зміст роботи психолога в директивній ігровій терапії може будуватись у залежності від цілей психотерапії, індивідуальних особливостей дитини та можливостей психолога.

Таблиця обов'язків учителя, ассистента вчителя, діяльності, яку вони виконують спільно

Ділова документація асистента вчителя щодо роботи з учнями з особливими потребами

До штатних розписів загальноосвітніх навчальних закладів посаду асистента вчителя введено відносно недавно. Тому зрозуміло, що механізм його роботи відпрацьований не повною мірою. Як свідчить досвід, найбільше запитань виникає щодо документації, яку має вести асистент учителя. Досі не існує ні чіткого переліку цієї документації, ні рекомендацій щодо її ведення. Адже нормативно не визначено переліку документації, яку він має оформлювати. Деякі уявлення стосовно цієї проблеми можна сформувати, керуючись посадовими обов’язками асистента вчителя та окремими нормативними документами й роз’ясненнями щодо завдань його діяльності.

Завдання діяльності асистента вчителя надзвичайно різноманітні: участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптація навчальних матеріалів з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП, соціально-педагогічний супровід дитини та багато іншого. Пропоную вашій увазі таблицю обов’язків учителя, асистента вчителя, діяльності, яку вони виконують спільно.

Однак до обов’язків асистента вчителя входить ще не менш важливе завдання – ведення ділової документації. Який же перелік документів, які оформлює асистент вчителя? Отож, йому доречно оформлювати і вести такі документи:

1) річний план роботи;

2) графік роботи;

3) розклад уроків;

4) список учнів з ООП;

5) щоденний план роботи;

6) листок спостережень;

7) таблиця обліку консультацій та просвітницьких заходів;

8) таблиця обліку методичної роботи;

9) план самоосвіти.

Річний план роботи

У річному плані роботи слід передбачити всі види робіт, визначені посадовою інструкцією. Їх можна поділити за розділами:

Ø організаційна та навчально-корекційна робота;

Ø співпраця з учителями-предметниками, вчителями-дефектологами, медичними працівниками, практичним психологом, соціальним педагогом;

Ø робота з батьками та громадськістю;

Ø методична та самоосвітня робота;

Ø робота з документацією.

У річному плані роботи слід коротко описувати зміст діяльності й терміни

Виконання, а також варто передбачити місце для приміток. Додатком до річного плану роботи може бути таблиця, у якій визначено особливості взаємодії з учителями інклюзивного класу, у якому працює асистент учителя, та міститься конкретний розподіл функцій між педагогами.

Графік роботи

Графік роботи асистента вчителя складають, узгоджуючи його з розкладом уроків, а також заняттями інших педагогів, спеціалістів вузького профілю. У ньому фіксують особливості навчально-виховного процесу в інклюзивному класі, вказуючи, зокрема, на такі завдання діяльності асистента вчителя, як:

Ø допомога вчителю під час проведення уроків;

Ø розроблення матеріалів для індивідуальної роботи з дітьми;

Ø проведення виховних занять;

Ø індивідуальний супровід дітей;

Ø консультації для батьків;

Ø взаємодія з іншими фахівцями психолого-педагогічного супроводу.

Графік роботи асистента вчителя затверджує керівник навчального

закладу.

Розклад уроків

Асистент учителя не лише записує розклад уроків, а й планує свою присутність на них, про що робить відповідні позначки у розкладі. Якщо урок відбувається за межами школи (у поліклініці, навчально-реабілітаційному закладі, позашкільному закладі), то заповнюють графу про місце його проведення.

Список учнів з особливими освітніми потребами

До списку включають учнів, соціально-педагогічний супровід яких здійснює асистент учителя. У списку також доречно вказувати такі відомості, як:

Ø психолого-педагогічний висновок;

Ø рекомендована навчальна програма;

Ø вид корекційних занять, кількість годин, хто проводить.

Щоденний план роботи

У щоденному плані роботи асистент учителя зазначає дату й клас, прізвище та ім’я учня з особливими освітніми потребами. Окрім того, у щоденному плані роботи можна передбачити такі графи:

Ø індивідуальний супровід дитини;

Ø відвідування уроків у класі;

Ø адаптація навчальних матеріалів;

Ø робота з батьками та педагогами;

Ø корекційно-виховна робота.

Варто відводити у щоденному плані роботи й графу для приміток.

Листок спостережень

Асистент учителя, як і інші педагоги, ретельно спостерігає за розвитком учнів з особливими освітніми потребами. Результати спостережень відображають в індивідуальній програмі розвитку дитини.

Таблиця обліку консультацій та просвітницьких заходів

Згідно з посадовими обов’язками асистент учителя:

Ø консультує батьків, учнів;

Ø організовує просвітницькі заходи та бере в них активну участь.

Таку роботу доцільно обліковувати в окремій таблиці, що може містити

такі графи, як:

Ø дата;

Ø кому надано консультацію;

Ø тема консультації (просвітницького заходу).

Таблиця обліку методичної роботи

Облік методичної роботи також доцільно вести в таблиці. У ній можуть бути, наприклад, такі відомості:

Ø дата;

Ø назва заходу;

Ø тема виступу.

У цій таблиці доцільно також передбачити графу для приміток.

План самоосвіти

Заходи самоосвіти асистента вчителя можуть бути визначені в розділі «Методична та самоосвітня робота» річного плану або ж у спеціальному плані роботи.

У ньому можна передбачити такі розділи:

Ø тема самоосвіти;

Ø мета й завдання;

Ø література для опрацювання;

Ø результати.

І насамкінець! Ретельне ведення ділової документації сприяє успішному виконанню посадових обов’язків.

Тренінг на тему:

"Профілактика та подолання стресових станів"

А.Колесніченко, психолог Первомайської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5

Кількість учасників: 10-15 учасників.

Час: 2,5- 3 години.

Мета:

1.поінформувати про методи профілактики та боротьби зі стресом;

2.психологічна профілактика негативних особистісних утворень, які заважають підвищенню адекватності самосвідомості й знижують рівень соціальної і психологічної компетентності;

3.зниження рівня ситуативної і особистісної тривожності;

4.формування позитивної світоглядної позиції особистості;

5.сприяння формуванню практичних навичок опанування себе в різних ситуаціях, оволодіти елементарними прийомами релаксації та аутотренінгу.

Завдання:

1. створити механізми конструктивних взаємовідносин із негативними імпульсами,

2. сприяти профілактиці негативних, агресивних проявів,

3. формувати вміння самоаналізу, контролю над негативними емоційними проявами,

4. розвивати емпатійні якості,

5. створення умов для опрацювання учасниками тренінгу власних проблемних зон та переживання щоденності власних проблем,

6. оволодіти методами релаксації, спрямованими на зменшення страху і стану підвищеної тривожності в емоційно травмуючи ситуація

Матеріали: маркери, фломастери, аркуші паперу, бейджі, стікери, плакати, дошки, роздаткові матеріали.

Хід заняття.

Вступна частина.

Вправа – знайомство „Історії з торбинки” 3 -5 хв.

Мета: настроїти учасників па роботу за темою, активізувати відчуття особистості.

Хід вправи.

На початку заняття кожен учасник оформлює картку-візитку, де вказує своє ім'я. На оформлен­ня дається 3—5 хв.

Учасники сідають у коло і по черзі витягують з тор­бинки, не заглядаючи в неї, один з наявних там пред­метів (олівець, ручка, ґудзик, гумка, кубик, котушка ниток, заколка, цукерка тощо). Після того, як усі отри­мали якусь річ, кожен по черзі промовляє фразу, яка починається з «Я», презентуючи те, що дісталося з тор­бинки. Наприклад: «Я - цукерка, солоденька, смачнень­ка, мене всі люблять». Коли всі скажуть свої фрази, можна зробити ще одне коло: передати свій предмет сусіду праворуч і промовити іншу фразу, вже «від імені» нового предмета, але починаючи знову з «Я».

Прийняття правил роботи групи. 7 – 10 хв.

Тренер звертається до групи з питанням: «Для чого в на­шому житті існують різні правила?».Після відповідей учасників він пропонує прийняти правила роботи групи під час тренінгу, які записуються на плакаті «Правила групи».

Обговорення.

- Для того, щоб наша робота була ефективною, давайте напрацюємо правила.

- Отож, які ви пропонуєте варіанти? Що це правило означає?

- Чи всі погоджуються ?

- Приймаємо дане правило?

ДО УВАГИ ТРЕНЕРА!!!

Орієнтовними правилами тренінгу можуть бути такі:

- приходити вчасно, відвідувати всі тренінги;

- брати участь у виконанні вправ і завдань добровільно;

- говорити від свого імені, про себе, висловлювати власні думки;

- один говорить — усі слухають;

- обговорювати дію, а не особу.

Учасники тренінгу обговорюють записані правила, складають їх остаточний варіант. Далі тренер підсумовує роботу і записує останнє правило: ці правила мають силу протягом усіх наших тренінгів.

Доцільно вивісити правила на видному місці і починати кожний тренінг з їх повторення.

Вступ. 5 хв.

Тренер звертається до учасників: „Сьогодні ми з вами зібралися, щоб краще познайомитись, розглянути питання „Що ж таке стрес, як ми його переживаємо, і як його подолати”. У цьому нам допоможуть сьогоднішня зустріч”.

Ознайомлення учасників з основними питаннями заняття. Тренер розповідає про зміст тренінгового заняття, зазначає, чому сьогодні необхідно говорити про стрес та навички саморегуляції.

Очікування. Вправа «Пісочний годинник » 5 – 7хв.

Учасникам роздають невеликі аркуші паперу (можна липкого). Тренер просить написати на них, чого саме учасники чекають від тренінгу. Після цього кожен учасник зачитує свій напис і прикріплює аркуш на підготовлений тренером плакат із зображенням пісочного годинника. (проговорення відбувається на місці, а тоді всі вивішують).

Тренер звертається до учасників: Отож, чого саме ви очікуєте від сьогоднішньої зустрічі? На аркушах паперу напишіть ваші очікування. А тоді помістіть свої очікування на пісочний годинник.

Вправа «Я переживаю стрес, коли…» (10 хв.)

Мета: привернути увагу до внутрішнього стану оточуючих.

Хід вправи: слід продовжити речення: «Я переживаю стрес. коли…»

Основна частина.

Психомалюнок «Я до стресу», «Я підчас стресу», «Я після стресу» 15-20 хв.

Мета: привернути увагу до внутрішнього стану оточення, з'ясувати головні стресори присутніх..

Рефлексія:стреси, які виникають у жит­ті, можна уявити як коридори, якими тре­ба пройти: хто швидше, хто повільніше, хто важче, хто легше, однак пройти їх усе одно доведеться.

Стрес – це:

- проблеми на роботі

- особистісні негаразди

- нестабільне матеріальне становище

- психічне напруження

- невдачі, страхи, зриви

- відчуття небезпеки

- ДТП, аварії і т.д.

Інформаційне повідомлення «Стрес» 10 хв.

Тренер вивішує основніпоняття на плакат, розповідаючи та надаючи інформацію учасникам.

Стрес — це захисна реак­ція організму, що має допо­могти йому подолати складні життєві ситуації.

Викид у кров спеціальних гормонів («глюко-кортикоїдів») підвищує тонус м'язів, збільшує кількість глю­кози, зменшує потяг до сну. Але така мобілізація організму відбу­вається за принципом «бороти­ся — зараз, лікуватися — пізні­ше», тому ті самі гормони, що мобілізують організм на бороть­бу, паралізують функції, які не є життєво необхідними в період стресу: страждає, насамперед, імунна систе­ма, порушуються процеси регенерації тканин, блокується вироблення статевих гормонів та гормонів росту тощо.

Стан стресу викликають стресори: фізіологічні та психологічні.

Стресорами можуть бути фізичні та психічні подразники, ре­альні чи уявні. Людина реагує не тільки на справжню фізичну небезпеку, але й на погрозу чи нагадування про неї.

При фізіологічних стресових впливахзмінюється режим роботи багатьох органів та систем організму, наприклад, пришвидшується ритм серця, підвищується згортуваність крові, змінюються захисні властивості організму.

Психологічні стресори— це фактори, що діють через сигнали: погрозу, небезпеку, об­разливість. Психологічний стрес поділяють на інформаційний та емоційний.

Інформаційний стресвиникає в ситуаціях інформаційних перевантажень, коли людина не може впоратися із завданням, не встигає приймати правильні рішення при високому ступені відповідальності за їхні наслідки. Емо­ційний стресвиникає в ситуаціях небезпеки, погрози.

Розробив теорію стресу канадський психо­лог Ганс Сельє.

Він виділив три стадії стресу: фаза тривоги, фаза опору та виснаження.

Пер­ша — реакція тривоги, коли організм починає досить слабко опиратися змінам чи пристосо­вується до них. Друга фаза — опір, коли здій­снюється адаптація до нових умов, організм у повній мірі чинить опір впливу стресора. Третя фаза—виснаження—настає після три­валого впливу стресора, всі резерви адаптації вичерпуються, і організм гине. Звичайно, що остання фаза розвивається не завжди.

Часте або тривале перебування людини у стресовому стані призводить до виснажен­ня, розвитку типових психосоматичних роз­ладів.

Патогенний вплив надмірного стресу на здоров'я людини відбувається за такими трьома основними напрямками.

Розлади опорно-м'язового апарату. Пос­тійне напруження м'язів спричиняє порушен­ня іннервації тканин, внаслідок чого розвива­ються запалення в м'язах, зв'язках, суглобах, людина може відчувати болі в спині, шиї, пле­чах, ногах, головний біль через порушення кровопостачання мозку.

Порушення обміну речовин. Підвище­не вироблення глюкози порушує регуляцію обміну речовин: у людей може зникати або зростати потреба в їжі, виникати надмірний потяг до солодкого, хтось може набирати вагу, навіть якщо не переїдає, а хтось — відчува­ти знесилення, сонливість, хронічну втому тощо.

Погіршення психоемоційної регуляції. Надмірна активізація організму не тільки спричиняє безсоння (на яке скаржаться 70% учителів), а й знижує якість сну. Людина не висипається, навіть якщо вона проспала не­обхідні вісім годин. Неповноцінний сон підви­щує нервозність, збудливість, дратівливість, знижує уважність, пам'ять, самоконтроль.

Стрес є складовою життя кожної людини і його неможливо уникнути так само, як по­треби пити чи спати. Стрес, на думку канадсь­кого психолога Ганса Сельє, створює «смак до життя». Дуже важливий і його стимулюючий, формуючий вплив у складних процесах вихо­вання та навчання і всього нашого життя. Але стресові впливи не повинні перевищувати адаптаційні можливості людини, бо тоді може погіршитися самопочуття.

Різні люди реагують на однакові стресори по-різному. У когось реакція активна — під час стресу ефективність їхньої діяльності і далі росте до певної межі («стрес лева»), а в інших — реакція пасивна, ефективність їх­ньої діяльності спадає («стрес кролика»).

Характер реакції тісно пов'язаний з хво­робами, що виникають внаслідок стресу. Уза­гальнення клінічних матеріалів дозволило лікарям припустити, що широке коло впливів, які призводять до стресу, викликає у людей гіпертонічну хворобу, виразку шлунку, деякі інші форми судинної патології з глобальними чи локальними проявами (інфаркт, інсульт, стенокардія, серцева аритмія, нефросклероз).

Психічне напруження, невдачі, страхи, зриви, відчуття небезпеки є найбільш руй­нівними стресорами для людини. Вони, крім фізіологічних змін, які призводять до сома­тичних хвороб, дають ще й психічні наслідки емоційного перенапруження — неврози.

Вправа «Стаканчик».

Мета: виробленняпсихотехнік видозміни, послаблення стресових переживань.

Хід вправи: ведучий кладе на долоню м’який стаканчик і говорить учасникам: «Уявіть собі , що цей стаканчик- посуд для ваших найпотаємніших почуттів, бажань, думок. У нього ви можете покласти те. Шо для вас дійсно важливе й цінне, те, що любите і чим дорожите».Протягом кількох хвилин у кімнаті тиша.І несподівано ведучий мне цей стаканчик.

Рефлексія. Коли виникають такі відчуття? Хто ними керує?

Вправа «Автобіографія за 45 секунд»

Мета: переживання невідповідності бажаного і можливого як стресових.

Хід вправи: учасникам дається завдання написати коротко свою біографію, у якій було б усе про них зрозуміло. Час для розповіді 45 секунд.

Рефлексія: проводиться обговорення результатів і обмін почуттями.

Тест «Чи загрожує вам нервовий зрив?»(10 хв.)

Вправа «Самопізнання»

Інструкція: людина повинна вміти са­мостійно підтримувати свою мотивацію на належному рівні й спонукати себе до діяль­ності. Велике значення має вміння схвалювати самого себе, визнавати результа­ти своєї діяльності. Самовизнання, самосхвалення дуже корисні методи фор­мування самоповаги, оскільки ви вчитеся помічати щось позитивне в своїх діях і роз­виваєте почуття самоповаги. Враховуючи принципи й правила, які використовува­лися для схвалення інших, поміркуйте, як ви схвалювали себе та визнавали б певні конкретні результати дій і результати своєї діяльності.

Відзначте свої сильні сторони (здібності), позитивні риси характеру й те, як вони допомагали вам у житті.

Поміркуйте й запишіть, як ви може най­кращим чином (де саме і як) скористатися ними, щоб досягти успіху.

Завдання прописуються і вивішують на плакат.

Вправа «Вчинки для позитивного майбутнього»

Мета:самоаналіз, рефлексування.

Інструкція:

1. Визначте та напишіть 5 вчинків, які ви щоденно реалізуєте та які, як вам відомо, ведуть до бажаного майбутнього.

2. Усвідомивши корисність вчинків, визначте, як кожний із них є доказом певної якості.

3. Уявіть собі на деякий час те позитивне майбутнє, яке ви створюєте.

Вправа «Ти молодець тому, що...» 7 хв.

Мета: отримати навички надання до­помоги, підтримки людині в складній си­туації, усвідомити наявність цих проявів з власного досвіду.

Інструкція: розбийтеся, будь ласка, на пари. Зараз одному з вас необхідно сказати З фрази, які розпочи­наються словами «Мене не люблять за те, що ...». Ваш парт­нер повинен на кожну з них відповісти фра­зою «Все одно, ти мо­лодець тому, що ...». Потім потрібно по­мінятися ролями й повторити вправу.

Обговорення. Що ви відчули під час ви­конання цієї вправи? Чи всі змогли відреагувати на слова парт­нера таким чином? Чому? Чи сподобалося вам надавати допомогу іншій людині в такій формі? Що ви відчували, коли підтримували вас? Як часто ви реагуєте на прояви інших людей таким чином? Часто ви отримуєте підтримку від інших людей?

Завдання готуються кожній парі.

Вправа – розминка "Австралійський дощ". 5 хв.

Мета: забезпечення психологічного розвантажен­ня учасників. Учасники стають у коло. Інструкція: Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді да­вайте послухаємо разом, який він. Зараз по колу лан­цюжком ви будете передавати мої рухи, Як тільки во­ни повернуться до мене, я передам наступні. Слідкуй­те уважно!

• В Австралії піднявся вітер. (Ведучий тре до­лоні)

• Починає накрапувати дощ. (Клацає пальцями)

• Дощ посилюється. (Почергово плескання доло­нями по грудях)

• Починається справжня злива. (Плескання по стегнах)

• А ось і град - справжня буря. (Тупіт ногами)

• Але що це? Буря стихає. (Плескання по стег­нах)

• Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях)

• Рідкі краплі дощу падають на землю. (Клацання пальцями)

• Тихий шелест вітру. (Потирання долонь)

• Сонце! (Руки догори)

Вправа „Як подолати стрес.” (правила душевної рівновали) Пам’ятки. 10 хв.

Робота в групах. Учасники об’єднуються у 2 групи за принципом: троянда, ромашка.

Запитання тренера ”Як ви вважаєте чи можливо подолати стрес ?”. Отож ми об’єдналися в групи, для того щоб напрацювати „Поради як подолати стрес.”У кожної групи для цього є 10 хв., тоді визначте по учаснику який буде презентувати ваші напрацювання.Відбувається обговорення.

Після вправи,усім учасникам роздаються пам’ятки „Поради про подолання стресу.” Тренер: Я пропоную вам долучити поради психолога, які допоможуть вам знімати емоційне напруження, змінювати власне відношення до різних ситуацій.

6. Вправа "Місце спокою"

Мета: розслаблення.

Матеріали: магнітофон, записи релаксаційної музики.

Інструкція: сядьте зручно, заплющіть очі. Спокійно вдихніть і видихніть. Уявіть собі, що ви пливете на човні морем далеко від дому. Усі проблеми і турботи залишилися вдома, ви почуваєтеся вільно, на вас не тисне тягар відповідальності. Ваш човен вільно пливе на хвилях. Ви насолоджуєтеся відчуттям спокою. Ви то підіймаєтеся на хвилі, то опускаєтеся. Ви відчуваєте приємне тепло сонячних хвиль. Ви спокійні і розслаблені. Ви відчуваєте своє дихання: вдих, видих... Теплий, м'який спокій розливається по всьому тілу. Ви дедалі спокійніші, вільніші... Ваш погляд зупиняється на маленькому острові. Вас тягне туди, ви гам шукаєте спокою, захисту, задоволення. Ваш човен наближається до острова. Уже можна розрізнити рослинність, дерева, пісок. І ось ви виходите на берег. Ви лягаєте, вам тепло, розслабляєтеся... На губах у вас морська сіль... Ви дивитеся на хмаринки й відчуваєте тепло сонця. Тут ваша гавань. Насолоджуйтеся почуттям спокою, впевненості, тепла. Сюди ви зможете повернутися будь-коли. Це місце дасть вам упевненість, силу, безпечність. Попрощайтеся з цим місцем, настав час повертатися н реальність. Повільно розплющуйте очі.

Заключна частина.

Підсумок заняття 5 хв.

Підбиття підсумків

Вправа „Пісочний годинник»”

Мета:усвідомлення учасниками того, якою мірою реалізовані їхні очікування щодо тренінгу.

Матеріали: скотч, плакат із зображенням пісочного годинника.

Тренер інструктує учасників: візьміть ваші піщинки і перекладіть їх на дно , якщо справдилися ваші очікування від заняття.

Тренер:

— Чи здійснились ваші очікування?

— Які знання ви здобули?

— Як ці знання ви використаєте у своєму подальшому житті?

— Що ви взяли особисто для себе?

— Оцініть вашу особисту активність під час тренінгу?

Вправа на завершення «Крок—раз!» 5 хв.

Мета: створення позитивної атмосфери.

Тренер: я пропоную вам стати в коло.

Учасники групи стають у широке коло, тримаючись за руки. Кожен по колу гово­рить: «Сьогодні я...(навчився, відчув, зро­зумів тощо)», і вся група робить крок уперед. Після промовляння всіх досягнень коло має стати щільним.

Додаток 1.

Вправи на релаксацію

МЕТОДИКА «ПРОСТА РЕЛАКСАЦІЯ»

Основна інструкція.

Розміщуйтесь якомога зручніше, нехай вам нічого не заважає, закрийте очі. Зосередьтесь на вашому диханні… (30 сек.).

У кожному випадку, коли ми будемо фокусувати увагу на певній групі м`язів, перед початком виконання вправи я буду давати детальні пояснення відносно того, як її треба робити. Тому не починайте вправу, перш ніж я не скажу «Готові ? Почали !»

1.Грудина.

Розслаблення почнемо з грудини. Раджу вам, але тільки за моїм сигналом, і не раніше, зробити дужу-дуже глибокий вдих. Спробуйте вдихнути все повітря, яке вас оточує. Зробимо це зараз. Готові ? Почали !

Зробіть дуже глибокий вдих. Затримайте дихання…і розслабтесь. Тепер видихніть все повітря з легень і поверніться до нормального дихання. Чи відчули ви напруження у грудині під час вдихання повітря ? Чи помітили розслаблення після видиху ? Давайте запам’ятаємо це відчуття, усвідомимо, оцінимо його, оскільки доведеться повторити цю вправу. Готові ? Почали !

Вдихніть дуже глибоко ! Глибше, ніж будь-коли. Затримайте дихання і розслабтесь. Швидко вдихніть і поверніть вихідне дихання. Відчули тепер напруження ? Відчули розслаблення ? Спробуйте розслабитися на різниці ваших відчуттів, щоб пізніше з більшим успіхом повторити все спочатку.

(Між вправами пауза в 10-15 сек.).

2. Кисті рук.

Перейдемо до рук. Спочатку я вас попрошу одночасно обидві руки стиснути в кулаки. Стисніть їх настільки сильно, наскільки це можливо. Готові ? Почали !

Стисніть кулаки дуже міцно. Затримайте ! І розслабте. Це прекрасна вправа для тих, чиї руки втомилися від писання протягом дня. Тепер давайте повторимо. Готові ? Почали !

Стисніть кулак дуже міцно. Затримайте і розслабте…

Для того щоб розслабити протилежну групу м`язів, треба просто розчепірити пальці настільки широко, наскільки це можливо. Готові ? Почали !

Розчепірте ваші пальці широко ! Затримайте їх у цьому стані. Розслабте… Повторимо ще раз. Готові ? Почали !

Розчепірте ваші пальці широко ! Максимально широко ! І розслабте… Зверніть увагу на відчуття теплоти чи поколювання у кистях рук та передпліччі. Запам’ятайте ці відчуття.

(Пауза 20 сек.).

3.Плечі.

Тепер давайте попрацюємо над плечами. Ми несемо на наших плечах великий вантаж напруження і стресів. Дана вправа полягає у стинанні плечима у вертикальній площині у напрямку до вух (подумки спробуйте дотягнутися до мочок вух вершинами плечей). Давайте спробуємо. Готові ? Почали !

Підніміть плечі. Підніміть їх вище. Ще ! Затримайте ! Розслабте… Повторимо ще раз. Готові ? Почали !

Піднімайте ваші плечі якомога вище. І розслабте. Дуже добре ! Сконцентруйте увагу на відчутті важкості у плечах. Опустіть плечі, повністю дайте їм розслабитися. Нехай вони стануть усе важчі та важчі.

(Пауза 10 сек.).

ВПРАВА «ТЕПЛО».

Займіть зручне положення. Закрийте очі. Розслабте м`язи обличчя і тіла за допомогою вправи «Я розслабляюсь». Відчуйте повне розслаблення і важкість вашого тіла. А тепер уявіть, як теплішає ваша права рука, вона стає теплою. Ви відчуватимете тепло 1-2 хвилини.

Повторіть процедуру з лівою рукою.

Відчуйте тепло в обох руках.

Відчуйте тепло в обох руках і ногах.

Відчуйте тепло в усьому тілі.

Потім уявіть собі, як тепло і важкість виходять з рук. Відчуйте вивільнення і легкість. Повторіть процедуру з ногами, з усім тілом. Відчуйте, як тепло і важкість залишили тіло, м`язи зміцніли. Ви в нормі. Відкрийте очі. Вправу можна виконувати поетапно з окремими частинами тіла.

ВПРАВА «ГОРА – З ПЛЕЧЕЙ»

Вправа виконується стоячи. Широко розставте ноги, підніміть плечі, відведіть їх назад, злегка напружуючи і зводячи в лопатках. Тримайте плечі напруженими 5-10 секунд. Після цього різко опустіть плечі, «скинувши» гору з плечей. Повторіть цю процедуру 5-6 разів.

ВПРАВА «ПРУЖИНА» АТ тренування 5 хв.

Мета : оволодіння навичками швидкого розслаблення м`язів.

- Спочатку сядьте, закрийте очі і зробіть кілька обертань головою : зробіть чотири обертання за годинниковою стрілкою, і стільки ж – проти. Потім швидко лягайте на спину і підніміть догори, на малу відстань від підлоги, праву ногу. Тепер напружте м`язи так, наче ви натягуйте пружину – 5-7 сек., - а потім відпустіть ногу з усією вагою униз. Те ж саме – з лівою ногою. Максимально напружте усі її м`язи, повністю переключіть на них увагу. Пройдіться поглядом вздовж ноги. Потім дайте нозі впасти – важко і повільно. Повторіть кілька разів.

Вправу краще робити із закритими очима. Для досягнення повного розслаблення певної групи м`язів, треба відключити свідому увагу.

- Підніміть угору праву руку (стисніть кулак, максимально напружте м`язи). Потримайте її так, подумки проходячись вздовж неї поглядом. Потім дайте їй вільно впасти. Те ж саме зробіть із лівою рукою. Також можна напружувати і розслаблювати інші групи м`язів.

ВПРАВА «ПОВІТРЯНА КУЛЬКА». АТ тренування 5 хв.

Мета : досягти швидкого розслаблення і відчуття легкості в тілі.

- Сядьте зручно, розслабтесь. Закрийте очі, зосередьте свою увагу на диханні. Уявіть, що під час вдиху ваше тіло як повітряна кулька піднімається вгору, під час видиху - опускається вниз. Вдих – видих, вдих – видих… Вдих – видих, вдих – видих…

Методичний коментар. Через кілька тренувань можна досягти швидкого розслаблення і стану легкості в тілі, викликаючи в уяві образ повітряної кульки чи будь-який образ, пов'язаний із станом розслаблення.

ВПРАВА «ДИМОК». АТ тренування 5 хв.

Мета : емоційний відпочинок, швидке відновлення сил.

- Станьте рівно, ноги на ширині плечей, закрийте очі. Почніть повільно розкачуватись з ноги на ногу, оберіть свій ритм розкачування. Поступово почніть обертання по спіралі, розкачуючись по колу у зручному напрямку.

Уявіть, що ви – струмінь, легкого, невагомого диму… повільно, по спіралі ви піднімаєтесь угору, все вище і вище… Ви відчуваєте свободу і легкість, ви відпочиваєте…запам’ятайте цей стан. А тепер повільно, по спіралі повертайтеся назад. Як тільки ви торкнетесь землі, ви можете відкрити очі.

Тест « Чи загрожує вам нервовий зрив?»

1. Чи важко вам звертатися до когось із проханням про допомогу? а) так, завжди - 3; б) дуже часто - 2; в) дуже рідко - 3; г) ніколи - 0

2. Думаєте ви про свої проблеми у вільний час?

а) дуже часто - 5; б) часто - 4; в) іноді - 2; г) дуже рідко - 1; д) ніколи - 0.

3. Якщо ви бачите, що в людини щось не виходить, чи відчуваєте бажання зробити це замість неї?

а) дуже часто - 5; 6) часто - 4; в) іноді 2; г) дуже рідко - 1; д) ніколи - 0.

4. Чи довго переживаєте через неприємності ?

а) дуже часто - 5; б) часто - 4; в) іноді - 2; г) дуже рідко - 1; д) ніколи 0.

5. Скільки часу ви приділяєте собі ввечері: а) більш, ніж 3 години -0; б) 1-2 години -1; в) більше години -2; г) жодної хвилини - 4.

6. Якщо вам пояснюють щось із зайвими подробицями, чи маєте звичку перебивати?

а) так, завжди -4; б) часто -3; в) залежно від обставин -2; г) рідко - 1; д) ні - 0.

7. Чи завжди ви поспішаєте?

а) так, постійно - 5; б) часто поспішаю - 4; в) поспішаю як усі, іноді - 2; г) поспішаю лише у виняткових ситуаціях - 1; д) ніколи - 0.

8. Важко вам відмовитися від смачної їжі:

а) так, завжди - 3; б) часто - 2; в) іноді - 1; в) дуже рідко - 1; г) ніколи - 0.

9. Доводиться вам мати декілька справ одночасно?

а)так, завжди - 5; б) часто; в) іноді-3; г)зрідка-• 1; д) ніколи-0.

10. Трапляється, що під час розмови ваші думки десь далеко?

а) дуже часто - 5; б) часто -4; в) трапляється -3; г) дуже рідко - 1; д) ніколи -0.

11. Чи не здається іноді вам, що люди говорять про нудні, марні речі? а) дуже часто - 5; б) часто - 4; в) іноді - 2; г) зрідка - 1; д) ніколи - 0.

12. Нервуєте, коли стоїте в черзі?

а) дуже часто - 5; б) часто - 4; в) іноді - 2; г) зрідка - 1; д) ніколи - 0.

13. Любите давати поради?

а) дуже часто - 5; б) часто - 4; в) іноді - 2; г) зрідка 1; д) ніколи ~ 0.

14. Довго ви сумніваєтеся перед прийняттям рішення:

а) дуже часто - 5; б) часто - 4; в) іноді - 2; г) зрідка - 1; д) ніколи - 0.

15. У якому темпі ви говорите?

а) скоромовкою - 3; б) швидко - 2; в) спокійно - 1; г) уповільнено - 0. Підрахуйте суму балів:

Від 45 до 65 балів. Нервовий зрив для вас - реальна можливість, зверніть увагу на своє здоров'я. Подібна нервозність може бути наслідком авітамінозу, загальної перевтоми.

Від 20 до 40 балів. Намагайтеся ставитися до життя спокійніше, не сприймайте дрібні невдачі як життєву драму. Ви в змозі контролювати себе самі, спокійно аналізуйте те, що відбувається у вашому житті.

До 19 балів. Вам вдається зберігати спокій і рівновагу. Намагайтеся і надалі уникати надмірних хвилювань.

0 балів. Мабуть, такий результат нереальний для вас, бо він характеризує безініціативну, нудну людину.

Пам’ятка

Поради щодо подолання стресу

1. З'ясуйте, що саме вас тривожить і за­чіпає за живе. Розкажіть про те, що вас тур­бує, близькій людині. Це особливий психо­логічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви дістанетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.

2. Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу.

3. Навчіться керувати своїми емоція­ми. Вирвати­ся зі стресового кола допоможе найпрості­ша йогівська вправа. Заплющить очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору й розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу — ліва знизу. Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, наситити мозок киснем і зас­покоїтися. Не забувайте хвалити себе що­разу, коли вам удасться впоратися з хви­люванням.

4. Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імун­ну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу посмішку, організм продукуватиме бажані гормони радості.

5. Відпочивайте разом із сім’єю.

6. Фізичні вправи знімають нервове напруження.

7. Музика – це теж психотерапія. Слухайте спокійну музику.

8. Бувайте на дворі, гуляйте, сидіть в парку, бігайте.

9. Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання.

10. Постійно концентруйтеся на світлих сторонах життя та подіях – це збереже здоров’я і сприятиме успіху.

11. Не зловживайте кавою, алкоголем.

12. Їжте морозиво – там є компонент, який покращує настрій. І банан – в ньому є сиротин, гормон щастя.

13. Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін міститься у картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах.

14. Є багато різних систем аутотренінгу. На жаль, на те, щоб опанувати їх, у нас ча­сто не вистачає терпіння й часу. А ось зас­воїти кілька формул самозаспокоєння зовсім не важко.

Формули для самозаспокоєння

Відкинь цю думку.

Все буде добре.

Проблема вирішиться.

Це не варте хвилювання.

Я зосереджуюся на своєму диханні.

Я почуваюся здоровою.

Я абсолютно спокійна.

Як я могла хвилюватися через дріб­ниці.

Думки розважливі. Спокійно обмірко­вую свої подальші дії.

На перший погляд, все це може зда­тися примітивним. Але чому б не спробува­ти потренуватися. Опанувати себе ? зна­чить оволодіти ситуацією.